Положення металічних елементів у періодичній системі, особливості будови атомів. Металічний зв’язок. Фізичні властивості металів

Тема уроку. Положення металічних елементів у періодичній системі, особливості будови атомів. Металічний зв’язок. Фізичні властивості металів

Цілі уроку: поглибити знання учнів про металічні елементи, їх положення в періодичній системі, особливості будови атомів, будови речовини; ознайомити з типом хімічного зв’язку, властивим металам, — металічним зв’язком; показати вплив зв’язку на фізичні властивості речовин, утворених металічними елементами.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форми роботи: навчальна лекція, евристична фронтальна бесіда, самостійна робота з опорною схемою, демонстраційний експеримент.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, ряд активності металів, колекції металів та їх сплавів, модель металевої кристалічної ґратки.

Демонстрація 4. Ознайомлення зі зразками металів і сплавів.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

II.  Мотивація навчальної діяльності, актуалізація опорних знань

Фронтальна робота за питаннями

У 7 класі ми вже ознайомилися з металами на прикладі заліза — однієї з найпоширеніших речовин, утворених хімічним елементом Ферумом.

♦ Яких елементів у природі більше: металічних чи неметалічних?

♦ Де в періодичній системі знаходяться металічні елементи?

♦ Назвіть особливості будови металічних елементів. (Один-три електрони на зовнішньому енергетичному рівні, великий атомний радіус, велике значення спорідненості щодо електрона, низьке значення електронегативності)

Висновок: металічні елементи значно легше віддають електрони, ніж неметалічні.

♦ Назвіть характерні ступені окиснення елементів-металів?

Троє учнів біля дошки складають схеми будови атомів Натрію Na, Магнію Mg, Алюмінію А1.

Отже, об’єкт нашого вивчення на сьогоднішньому уроці — металічні елементи:

• особливості будови атомів;

• будова простих речовин — металів;

• фізичні властивості металів.

III. Вивчення нового матеріалу

Навчальна лекція, робота зі схемою

1.   Положення металічних елементів у періодичній системі, будова їх атомів

(I, II, III групи, головні підгрупи, побічні підгрупи, лантаноїди, актиноїди. На зовнішньому рівні один-три електрони (s- або р-), в утворенні зв’язку беруть участь d-електрони передзовнішнього підрівня.)

Атоми металічних елементів легко віддають електрони, можуть лише окислюватися:

2.   Металічний зв’язок

(Розглядаємо модель металічної кристалічної ґратки.)

Зумовлена особливістю будови атомів металічних елементів, у вузлах ґраток — атоми й катіони, між вузлами — відносно вільні електрони.

(Записуємо визначення.)

3.   Загальні фізичні властивості металів

Зумовлені наявністю вільних електронів у металічних ґратках металів; високою міцністю й рухливістю металічного зв’язку.

(Розглядаємо колекції металів та їх сплавів.)

Під час евристичної бесіди на підставі знань учнів, їхніх спостережень у побуті й розглянутих зразків металів робимо висновки про фізичні властивості металів:

• Агрегатний стан (тверді, за винятком Hg, Gа).

• Колір: усі відтінки від сірого до чорного (винятки: Сu, Аu).

• Тепло- й електропровідність (за рахунок вільних електронів) збільшуються в ряді Hg, Рb, Fе, Zn, Mg, А1, Аu, Сu, Ag.

• Чому в радіотехніці для виготовлення точних приладів використовують срібло й мідь?

• 3 якого металу найбільш вигідно виготовляти опалювальні системи?

• Ковкість і пластичність. (Розглядаємо рисунок у підручнику або переглядаємо медіафрагмент зсуву атомів та йонів у металічній кристалічній ґратці внаслідок деформації.) Йони безпосередньо один з одним не зв’язані, тому окремі їх шари можуть зміщатися один відносного одного. Найбільш пластичний метал — золото. Найбільш крихкими є хром, манган, стибій (на зовнішньому рівні — п’ять-сім електронів, чимала кількість вільних електронів забезпечує міцність окремих шарів йонів і перешкоджає їх вільному ковзанню).

• Твердість: м’які (лужні метали); тверді (хром).

• Температура плавлення: легкоплавкі — t_пл(Нg) = -38,87 °С; тугоплавкі — t_пл(W) = 3370 °С.

• Температура кипіння в металів висока.

IV. Первинне застосування отриманих знань

1.   Самостійна робота зі схемою

2.   Узагальнююча бесіда

♦ Чим зумовлені істотні відмінності між властивостями металів і неметалів?

♦ Чому в металах значно більше загальних фізичних властивостей, ніж у неметалів, у яких фізичні властивості значною мірою відрізняються?

♦ Які прості речовини-метали застосовуються найбільше?

♦ На яких фізичних властивостях ґрунтується це застосування?

♦ Припустіть, які хімічні властивості повинні мати метали.

V.  Підбиття підсумків

Учитель пропонує двом-трьом учням підбити підсумок уроку, назвати основні питання, розглянуті на уроці, оцінює роботу учнів.

VI. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал параграфа, відповісти на запитання.

Творче завдання: підготувати повідомлення про поширення металів у природі.

Новорічне свято

Новорічне свято

(сценарій)

На сцену виходять три учениці у національних костюмах 

Учениця 1		Народ наш нині зустрічає Щасливе свято – Новий рік . І ми сьогодні всім бажаєм Ще краще жити , ніж торік !
Учениця 2		З Новим роком ми вітаєм І дорослих і малих . Щастя , радості бажаєм , Довгих літ і днів ясних .
Учениця 3		У просторім світлім класі Всіх ялинка кличе . Зустрічає дітлашня Свято Новорічне !

Узагальнення знань з теми „Неметалічні елементи та їх сполуки

Тема: Узагальнення знань з теми „Неметалічні елементи та їх сполуки ”.

Мета уроку: визначити рівень навчальних досягнень учнів з теми „ Неметалічні елементи та їх сполуки ”.

Обладнання: картки із різнорівневими завданнями, таблиця розчинності, періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва.

Тип уроку: урок корекції й контролю знань.

Форма проведення уроку: гра.

Методи проведення уроку: фронтальне опитування, робота біля дошки, письмова індивідуальна самостійна робота, виконання дослідів, робота в групах, ігрова ситуація.

Прийоми:частково-пошуковий, репродуктивний, словесно-ілюстративний.

Девіз уроку: Знання лише тоді стають переконливими, коли їх досягають зусиллям думки.

Кислоти. Хімічні властивості кислот

Урок – дослідження у 8 класі

Тема.  Кислоти. Хімічні властивості кислот.

Мета:  - повторити означення кислот, їхній склад і класифікацію за   вмістом Оксигену і за вмістом Гідрогену в молекулах;

-                                 ознайомити учнів із загальними хімічними властивостями кислот, розглянути їх дію на індикатори, взаємодію з металами різної хімічної активності й на основі цих знань сформувати уявлення про витискувальний ряд металів;

-                                 повторити реакції обміну на прикладі взаємодії кислот з оксидами металів;

-                                 продовжувати формувати в учнів навички виконання хімічного експерименту, сприяти розвитку вмінь та навичок роботи з лабораторним обладнанням і реактивами;

-                                 розвивати вміння спостерігати, аналізувати результати дослідів, робити логічні висновки;

-                                 продовжувати формувати вміння здійснювати дедуктивні умовиводи, виявляти зв’язок між кількісними і якісними змінами;

-                                 активізувати пізнавальну діяльність учнів, розвивати інтерес до вивчення предмету;

-                                 продовжувати формувати науковий світогляд, уміння працювати в колективі й самостійно;

-                                 виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища;

-                                 звернути увагу на дотримання правил техніки безпеки при роботі з кислотами.

Тип заняття:  засвоєння нових знань.

Форма заняття:  заняття-дослідження.

Девіз уроку: «Вище всіх умоглядних знань і мистецтв стоїть уміння проводити досліди, і ця наука є царицею наук»(Р.Бекон).

Обладнання і реактиви: розчини сульфатної, нітратної, хлоридної кислот; індикатори – фенолфталеїн, лакмус, метилоранж; метали – магній, цинк, мідь; оксиди – купрум (ІІ) оксид, кальцій оксид; пробірки, штатив для пробірок, спиртівка, пробіркотримач; картки з назвами лабораторій, картки із завданнями.

Хід заняття.

Сьогодні ми з вами проведемо дещо незвичне заняття – заняття-дослідження. Давайте уявимо собі, що всі ми – працівники науково-дослідного інституту. В нашому інституті є декілька лабораторій – «Дегустаційна лабораторія», «Індикаторна лабораторія», «Експериментальна лабораторія» - та відділ охорони праці. Головним завданням, що стоїть перед НДС, є дослідити хімічні властивості кислот. До процесу дослідження поетапно включаються всі лабораторії і висновки кожної лабораторії доповідають провідні наукові співробітники (біля дошки).

Перед початком роботи слово для виступу надається інженеру з техніки безпеки.

Інженер з т/б. Шановні колеги! Дозвольте ще раз нагадати, що кислоти – дуже їдкі речовини, тому під час роботи з ним потрібно бути обережними. Краплі кислоти можуть спричинити хімічний опік шкіри, зруйнувати одяг і папір. Особливо небезпечні сульфатна, нітратна і хлоридна кислоти. Якщо через необережність кислота потрапила на шкіру або в очі, то її потрібно змити великою кількістю води.

Деякі хімічні реакції кислот супроводжуються бурхливим виділенням газів. Вони можуть спричинити різкий викид вмісту посуду, в якому проводять хімічну реакцію, а інколи й вибух. Щоб запобігти цьому, слід використовувати малі об’єми кислоти (2-3 мл) і виконувати досліди в невеликих пробірках.

Крім того, небезпечно наливати воду в кислоту, особливо в сульфатну. Це пояснюється тим, що вода має меншу густину. Стикаючись з кислотою на поверхні, вона не встигає добре з нею змішатися, і тепла, що при цьому виділяється, достатньо, щоб вода закипіла. Отже, змішуючи сульфатну кислоту з водою, можна лише лити кислоту тоненькою струминою в воду і ні в якому разі не дозволяється лити воду в кислоту.

Ось все це потрібно завжди пам’ятати, працюючи з кислотами.

Вчитель. Пригадавши правила безпечного поводження з кислотами, можемо приступати до роботи. Насамперед, запитання до працівників «Дегустаційної лабораторії» : «Як ми розпізнаємо природні кислоти?». Давайте в цьому переконаємось. Нагадую, що згідно з правилами т/б в кабінеті хімії нічого не можна пробувати на смак без дозволу вчителя. Та сьогодні я вас пригощаю. Отже, співробітникам «Дегустаційної лабораторії» пропоную скуштувати шматочок лимона, яблука, а також аскорбінову кислоту. (Учні переконуються в тому, що більшість кислот кислі на смак).

Картка із завданнями працівникам «Дегустаційної лабораторії».

1.     Назвати кислоти за формулами:

НNО₃                     Н₃РО₄                              НF

НСІ                        Н₂SО₃                              Н₂S

Н₂SіО₃                   НВr                                  НРО₃

Н₂СО₃                    НІ                                    Н₂SО₄

2.     Яку будову мають кислоти, молекулярну чи немолекулярну?

3.     Що спільного є в складі кислот?

Отже, завдяки наявності атомів Гідрогену в складі кислот їхні водні розчини виявляють спільні властивості.

Наступне завдання – для працівників «Індикаторної лабораторії». Один співробітник лабораторії виконує демонстрацію: у три пробірки він вливає по 2-3  мл розчину сульфатної кислоти  і в кожну пробірку додає по 1-2 краплі індикаторів: у першу – фіолетовий лакмус (він змінює забарвлення на червоне), у другу – метилоранж (він  змінює забарвлення на рожеве), у третю – фенолфталеїн (розчин залишається безбарвним).

Учні самостійно роблять висновок, що найкращими визначниками розчинів кислот є індикатори лакмус та метилоранж.

Отже, індикатори – це речовини – визначники , які змінюють своє забарвлення під дією кислот (та лугів).

Тим часом інший співробітник цієї лабораторії заповнює біля дошки таблицю (або замальовує відповідні поля на заздалегідь заготовленому аркуші).

Таблиця.

Індикатори	Колір індикаторів у середовищі
	нейтральному	кислому
1. Лакмус	фіолетовий	червоний
2 Метилоранж	оранжевий	рожевий
3. Фенолфталеїн	безбарвний	безбарвний

Висновок: індикатори змінюють забарвлення в розчинах кислот.

Завдання для «Експериментальної лабораторії».

1.     Взаємодія розчинів кислот з металами.

Один учень наливає в три пробірки розчин хлоридної кислоти і додає в першу – порошок магнію, в другу – порошок цинку, а в третю – міді. Інший учень виконує аналогічні завдання, але з розчином сульфатної кислоти. Що при цьому спостерігаємо? В першій пробірці реакція відбувається бурхливо, а в другій – дещо повільніше, а в третій не відбувається зовсім. В ході цих реакцій виділяється газ – водень, а в розчині утворюються солі: магній хлорид (магній сульфат) та цинк хлорид (цинк сульфат). Якщо випарити розчини, то можна отримати кристалічні речовини.

Учні записують рівняння реакцій, що відбулися:

Мg + 2НСІ = МgСІ₂ + Н₂ ;             Мg + Н₂SО₄ = МgSО₄ + Н₂ ;

Zn + 2НСІ = Zn  СІ₂ + Н₂ ;             Zn + Н₂SО₄ = МgSО₄ + Н₂ ;

Сu + НСІ ≠ реакція не відбув.;    Сu + Н₂SО₄ ≠ реакція не відбув.

Як ми бачимо на прикладі з міддю, не всі метали реагують з кислотами. Металів існує багато, і всі вони реагують з кислотами по-різному. Тому, щоб не запам’ятовувати, які з них заміщують Гідроген у кислотах, а які – ні, користуються витискувальним рядом металів ( рядом напруг металів).

Повідомлення учня (випереджаюче завдання).

Як показують дослідження, всі метали за активністю витіснення Гідрогену можна розташувати в ряд  (показує ряд напруг металів):

Lі, К, Ва, Са, Nа, Мg, АІ, Ве, Zn, Сr, Fе, Со, Nі, Sn, Рb, (Н), Сu, Нg, Аg, Рt, Аu 

Утворився так званий витискувальний ряд металів. Вперше його склав у 1863 році на основі експериментальних даних видатний учений фізико-хімік Микола Миколайович Бекетов. В цьому ряді метали розміщені в поряду зменшення їх хімічної активності. Найактивніший – літій, далі йдуть калій, барій, кальцій, натрій і т.д. до найпасивнішого – золота. Якщо за допомогою витискувального ряду порівняти активність магнію, цинку та міді, то на першому місці опиниться магній, а на останньому – мідь. У цьому ми мали нагоду переконатися, проводячи дослід. Отже, складаючи рівняння хімічних реакцій, слід керуватися цим рядом. У ньому всі метали, розміщені до Гідрогену, більш активні, ніж Гідроген, тому вони витісняють його з кислот (крім нітратної), а ті, що розміщені після Гідрогену, не витісняють.

Проблемне запитання: «Як можна добути сполуки СuSО₄ або СuСІ₂, адже мідь не реагує з розчинами хлоридної та сульфатної кислот? Однак в нашому розпорядженні є купрум (ІІ) оксид – чорний порошок».

Спробуємо розв’язати цю проблему. експериментально.

Демонстрація. Учень насипає у пробірку трохи чорного порошку – купрум (ІІ) оксид – і доливає розчин сульфатної кислоти. Вміст пробірки нагріває в полум’ї спиртівки. Після завершення реакції розчин в пробірці забарвлюється в блакитний колір (такий колір має водний розчин СuSО₄ ):

СuО + Н₂SО₄ = СuSО₄ + Н₂О.

Висновок: кислоти реагують з основними оксидами.

Аналогічно відбуваються реакції між кислотами та оксидами інших металів.

Демонстрація. Взаємодія кальцій оксиду та нітратної кислоти. В ході реакції білий порошок кальцій оксиду розчиняється в нітратній кислоті з утворенням кальцій нітрату. Записуємо рівняння реакції:

СаО + 2НNО₃ = Са(NО₃)₂ + Н₂О.

Аналізуємо взаємодію основних оксидів з кислотами. Учні роблять висновок, що під час такої взаємодії оксиди й кислоти обмінюються своїми складовими частинами, тому такі реакції відносяться до реакцій обміну.

На основі проведених досліджень учні самостійно роблять висновки про хімічні властивості кислот.

1.     Кислоти проявляють ряд спільних властивостей, які зумовлені подібністю їх будови (наявністю в складі кислот атомів Гідрогену).

2.     Кислоти змінюють забарвлення індикаторів.

3.     Кислоти (крім нітратної) взаємодіють з активними металами з утворенням солі та витісненням водню (реакція заміщення).

4.     Кислоти взаємодіють з основними оксидами (оксидами металів) з утворенням солі і води (реакція обміну).

Домашнє завдання.

Додаток.

Повідомлення співробітника «Дегустаційної лабораторії».

Термін «кислота» походить від слова «кислий», тому можна подумати, що всі кислоти мають кислий смак. Але насправді це не так. Так, силікатна кислота кислого смаку не має. Трапляються кислоти з іншим смаком, наприклад, саліцилова кислота – солодка, а нікотинова – гірка. Однак більшість кислот за звичайних умов – кислі, добре розчинні у воді рідини, але є й тверді кислоти (ортофосфатна, метафосфатна, силікатна).

Кислоти досить поширені у природі. Ми знаємо, що багато які харчові продукти кислі на смак. Такого смаку їм надають кислоти. Кислий смак лимона зумовлений наявністю лимонної кислоти, а яблука – яблучної, кислого молока – молочної кислоти. Щавель має кислий смак, бо в його листі міститься щавлева кислота. Кислий оцет, який використовується як харчосмаковий продукт, є розчином оцтової кислоти.

Неорганічні кислоти, які ми зараз вивчаємо, теж трапляються в природі у вільному стані. Наприклад, сульфідна кислота Н₂S буває у вулканічних газах і в водах мінеральних джерел (Мацеста – Сочі на Чорноморському узбережжі Кавказу, в Україні – Немирів); хлоридна кислота НСІ входить до складу шлункового соку, карбонатна кислота Н₂СО₃ – до складу природних мінеральних вод (Боржомі, Єсентуки, Нарзан на Кавказі, а в Україні – Миргородська, Лужанська, Свалява, Трускавецька), нітратна і сульфітна кислоти трапляються в дощовій воді («кислотні дощі»).

Завдання.

1.                            Вивести формулу кислоти, якщо масова частка Гідрогену в її складі дорівнює 2,1%, масова частка Нітрогену – 29,8%, масова частка Оксигену – 68,1%. Назвати її.

2.                            Вивести формулу кислоти, якщо масова частка Гідрогену в її складі дорівнює 2.4%, масова частка Сульфуру – 39,1%, масова частка Оксигену – 58,5%. Назвати її.

3.                            Вивести формулу кислоти, якщо масова частка Гідрогену в її складі дорівнює 3,7%, масова частка Фосфору – 37,8%, масова частка Оксигену – 58,5%. Назвати її.

Вправи на закріплення  матеріалу.

1.     Скласти рівняння реакцій у тих випадках, де вони можливі:

Нg + НСІ →;             АІ + Н₂SО₄ →;                    ВаО + НСІ →;

Мg + Н₃РО₄ →;        Nа₂О + НСІ →;                   Сu + Н₂SО₄ →;    

АІ₂О₃ + Н₂SО₄ →;    Аu + НСІ →;                       Fе₂О₃ + НNО₃  →.

2*. Чи вистачить 10 г сульфатної кислоти, щоб повністю розчинити 10 г цинку?

3*. Під час взаємодії 1,35 г тривалентного металу із сульфатною кислотою одержали 8,55  г солі. Визначте невідомий метал.

Загальна схема виробництва цукру

https://docs.google.com/presentation/d/1sIBNjZIuEbsaWjn912Embvdortj2Y0SFdD1g5lc-t8s/pub?start=false&loop=false&delayms=3000

ПОСИДЕНЬКИ НА АНДРІЯ

ПОСИДЕНЬКИ НА АНДРІЯ

УЧИТЕЛЬ

Добрий вечір, шановні батьки, дорогі гості! Щиро вітаємо Вас на нашому родинному святі.
День Св.Андрія Первозванного – одне  з найулюбленіших народних свят, котре відзначають 13 грудня.
Відомо, що святий апостол Андрій Первозванний проповідував Боже вчення в Царгороді, та на узбережжі Чорного моря та в околицях Києва.
Одного разу Андрій Первозванний плив зі своїми учнями човном по Дніпру. Зійшовши на берег попід горами, сказав учням: "Чи бачите ці гори? На цих горах засяє ласка Божа і буде великий город, і Бог збудує багато церков". І вийшовши на ці гори, поблагословив їх і поставив хрест.
Тепер на цьому місці в Києві стоїть Андріївська церква, і народ шанує апостола Андрія як святого, що першим приніс християнство на нашу землю.
Є в нашого народу чудові традиції – колядування  і вечорниці.
Віддаючи шану минулому, беручи все найкраще у наше сьогодні, ми на вечорницях відроджуємо все найдорожче, що є в народу – його пісню, мову, історію.
Пора вечорниць – це  довгі вечори глибокої осені і зими. Збирались у когось у хаті. Кожен брав із собою роботу. На вечорницях пряли вишивали мотали пряжу, чесали вовну, плели кошики.
А скільки тут можна було почути розповідей про чаклунів, відьом!
Давайте завітаємо до однієї з українських хат, де на нас уже чекають добрі гоподиня і господар.
Свято Андрія – це і радість, і сум, і потаємна надія...

Місце хімії серед наук про природу

https://docs.google.com/presentation/d/14maw9Da_DnVEdEy52tHyFUHhdmDwqrglrdD5xmTCjxU/pub?start=false&loop=false&delayms=3000

Значення хімічних процесів у природі

https://docs.google.com/presentation/d/1awEjwa4qTyPxfh3fnYEpuLZObMCXYKsfXiFUFapG5MQ/pub?start=false&loop=false&delayms=3000

Гормони

https://docs.google.com/presentation/d/1cOZWCcVjGstfpyiVGT0ST4J4AR35SL-BWlX6rm4HgWY/pub?start=false&loop=false&delayms=3000

Вуглеводи

https://docs.google.com/presentation/d/12sb94nRGTl56DKHqgVlM4asEhLryDbmL_nTWeH7i1Nc/pub?start=false&loop=false&delayms=3000

Вітаміни

https://docs.google.com/presentation/d/1ECnSbeHSVVhFaFc3HqX3z1d40bDshzF47zFfyBpRVkQ/pub?start=false&loop=false&delayms=3000

Бензен

https://docs.google.com/presentation/d/120vw6MeNKRP0j7zbHj8qwyJ8gF64t-LFazIlKGLlL_0/pub?start=false&loop=false&delayms=3000

СВЯТО ПРОЩАННЯ З ЗОЛОТОЮ ОСІННЮ

СВЯТО ПРОЩАННЯ З ЗОЛОТОЮ ОСІННЮ

Мета : виховувати любов до рідного краю, бережне ставлення до природи; розвивати естетичні почуття, повагу до звичаїв і традицій народу, вміння поводитись на лоні природи.

Оформлення кабінету: Виставка букетів і композицій з осінніх квітів та інших дарів природи; виставка малюнків дітей ; стіл застелений вишитою скатертиною, з дарами осені на підносах: яблуками, грушами, виноградом.

Ведучі

І. Дорогі друзі! Недавно пролунав перший вересневий дзвоник, покликав нас за парти і сповістив про початок нового походу в країну знань. А надворі на зміну теплому літечку прийшла багата, щедра господиня Осінь.

Взаємозв’язок між розміщенням елементів у періодичній системі та властивостями хімічних елементів, простих речовин, сполук елементів з Гідрогеном і Оксигеном

Тема. Взаємозв’язок між розміщенням елементів у періодичній системі та властивостями хімічних елементів, простих речовин, сполук елементів з Гідрогеном і Оксигеном

Цілі уроку: розширити знання про взаємозв’язок між розміщенням хі­мічних елементів у періодичній системі, будовою їхніх атомів та їх фізичними й хімічними властивостями; показати залежність між положенням хімічного елемента в періодичній системі хімічних елементів і складом, будовою і властивостями простих речовин, утворених цими елементами; складом, будовою і властивостями сполук цих елементів із Гідрогеном і Оксигеном.

Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.

Форми роботи: хімічний диктант, робота в парах, фронтальна евристична бесіда.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця електронегативностей.

Структура періодичної системи у світлі теорії будови атома

Тема. Структура періодичної системи у світлі теорії будови атома

Цілі уроку: розширити знання учнів про періодичну систему хімічних елементів; на підставі знань про будову атома й будови електронних оболонок атомів показати взаємозв’язок між розміщенням хімічних елементів у періодичній системі та їхніми властивостями; показати взаємозв’язок періодичної зміни електронних структур атомів хімічних елементів та їх властивостей.

Тип уроку: узагальнення й систематизація знань.

Форми роботи: фронтальне опитування, виконання тренувальних вправ. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва.

ХІД УРОКУ

I.     Організація класу

II.   Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань

Аналіз письмової самостійної роботи.

Фронтальне опитування (робота з періодичною системою хімічних елементів Д. І. Менделєєва)

1.    Скільки енергетичних рівнів, заповнених електронами, мають атоми елементів з порядковими номерами:

а) 17;                                  б) 29;              в) 42?

Складіть схему будови атома й електронну формулу.

2.    Напишіть електронні формули елементів:

а) Фосфор;                        б) Калій;

в) Аргон;                          г) Магній;                  д)* Скандій.

3.    Розподіліть на р-підрівні:

а) три електрони;                                                б) чотири електрони;

в) шість електронів.

4.    Електронна формула атома має закінчення ...3p³. Напишіть повну електронну формулу цього елемента, визначте його порядковий номер і назву.

5.    Складіть схему взаємозв’язку понять у періодичній системі й будови атомів. (Учні під керівництвом учителя складають схему.)

6.    Інертні елементи мають таку електронну формулу зовнішнього енергетичного рівня: ns²np⁶. Запишіть електронні формули атомів Неону й Аргону. Проаналізуємо ці формули.

•      Скільки вільних квантових комірок на зовнішньому рівні?

•      Яка кількість неспарених електронів?

•      Скільки пар електронів на зовнішньому рівні?

•      Скільки електронів може приєднати атом?

•      Чому?

Тому що зовнішній енергетичний рівень атомів Неону й Аргону завершений.

IIІ. Практика на прикладах

Завдання 7. Складіть схему будови атома Натрію та йона Na⁺ .

Na +11)₂)₈)₁ 1s²2s²2p⁶3s¹

Na⁺ +11)₂)₈ 1s²2s²2p⁶

Схема будови якого атома така сама, як і йона Натрію?

Завдання 8. Складіть схему будови атома Флуору та йона F .

F +9 )₂)₇ 1s²2s²2p⁵

F^- +9 )₂)₈ 1s²2s²2p⁶

Схема будови якого атома така сама, як і йона Флуору?

Завдання 9. Самостійно побудувати схему будови атома та йона:

а) Магнію;                                       б) Хлору.

Завдання 10. Подумайте і складіть схему будови йонів S^-2, S⁺⁴, S⁺⁶. Порівняйте будови атома Сульфуру та йонів Сульфуру. Чим вони відрізняються? Чим вони подібні?

Завдання 11. У періодичній системі групи поділяються на головні й побічні. Вони включають елементи, подібні за будовою атома.

Елементи, в яких останній заповнюваний підрівень — s, називають s-елементами. В яких групах розташовуються s-елементи? (У І, ІІ групах, головній підгрупі)

Завдання 12. Використовуючи періодичну систему хімічних елементів, наведіть приклади s-елементів.

Елементи, в яких останній заповнюваний електронами підрівень — р, називають р-елементами. В яких групах періодичної системи перебувають р-елементи? (У III-VIII групах, головній підгрупі)

Завдання 13. Використовуючи періодичну систему хімічних елементів, наведіть приклади р-елементів.

У побічних підгрупах розташовані елементи, в атомах яких електронами заповнюється d-підрівень, — це d-елементи. На зовнішньому рівні в атомах цих хімічних елементів перебуває один-два s-електрони. Скільки таких елементів може бути в кожному періоді періодичної системи? Чому? Тому що максимальна кількість електронів на d-підрівні — 10.

Завдання 14. Використовуючи періодичну систему хімічних елементів, наведіть приклади d-елементів.

У нижній частині таблиці окремо розташовані два ряди хімічних елементів, що називаються лантаноїди й актиноїди. В якому періоді вони мають розташовуватися? Скільки таких елементів у кожному періоді? Чому? Елементи лантаноїди й актиноїди відрізняються від решти хімічних елементів тим, що в них заповнюється електронами f-підрівень, максимальна кількість електронів на f-підрівні — 14, тому й f-елементів у кожному періоді — 14.

Завдання 15. Використовуючи періодичну систему хімічних елементів, наведіть приклади f-елементів.

IV. Підбиття підсумків уроку

1.    Що нового ви дізналися сьогодні на уроці?

2.    Чому в короткоперіодній формі періодичної системи є головні й побічні підгрупи? Чим відрізняються елементи, розташовані в головній і побічній підгрупах?

3.    Яка максимальна кількість періодів може бути в періодичній системі?

4.    Яка максимальна кількість груп може бути в періодичній системі? Чому?

5.    Чому змінюються властивості хімічних елементів у періодах і групах?

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання, виконати вправи.