Протуберанці

Протуберанці серця

Ми чуєм трав зелений крик,

Дощів задумані рефрени,

Це травень, вічний єретик, 

Так з - під землі бомбить зелено

На рівні вічних партитур!

Ми чорні гори перегорнем,

Ми вдарим серцем в мур зажур,

Ми розквитаємося з горем

На рівні вічних партитур!

Летить прокльон в зимовий сон, - 

Ми розкутурхаєм в двобої

Людський граніт. людський гудрон

Багряним громом сили тої,

Що нас розчахує з добра, - 

Так б"ють з сердець п р о т у б е р а н ц і - 

Повстанці Сонця... Біль вмира

У грандіознім сонцетанці,

В космічнім клекоті тортур!..

Так розкошуємо з добра

... Іван Драч