СВЯТО ПРОЩАННЯ З ЗОЛОТОЮ ОСІННЮ

СВЯТО ПРОЩАННЯ З ЗОЛОТОЮ ОСІННЮ

Мета : виховувати любов до рідного краю, бережне ставлення до природи; розвивати естетичні почуття, повагу до звичаїв і традицій народу, вміння поводитись на лоні природи.

Оформлення кабінету: Виставка букетів і композицій з осінніх квітів та інших дарів природи; виставка малюнків дітей ; стіл застелений вишитою скатертиною, з дарами осені на підносах: яблуками, грушами, виноградом.

Ведучі

І. Дорогі друзі! Недавно пролунав перший вересневий дзвоник, покликав нас за парти і сповістив про початок нового походу в країну знань. А надворі на зміну теплому літечку прийшла багата, щедра господиня Осінь.

ІІ. І не тільки щедра й багата , а й красива , тиха , задумлива . На зміну теплим вересневим дням прийшли дощливі жовтневі . Вони ще теплі , але вже відчувається осіння прохолода . А яке чисте , цілюще , прозоре повітря !   

І. Чи звертали ви увагу на осінні ліси , гаї , садки ? Поміж яскравою   зеленню де-не-де з'являлась позолота . В садках віти вигинались від яблук , груш , виблискували грона винограду , наповнені живодайним соком .    

ІІ. А якими барвами красувались квітники ! Як вабили очі пишні жоржини , розмаїті айстри , ніжні хризантеми , запашні чорнобривці , гордовиті троянди ! А у лузі – червона калина .

І. Справді , чудово в царстві золотої осені . Але де це вона сама забарилася ?

ІІ. Може , заблукала та потрапила в інший клас ?

( Лунає музика )

Входить Осінь – дівчинка у довгій сукні , прикрашеній жовтими листочками , в намисті з горобини , у вінку з яскравих квітів .

Осінь: Доброго дня вам , дорогі друзі . Спасибі , що запросили мене на своє свято . А як гарно ви прикрасили свій клас ! Яка гарна виставка малюнків ! І у вашому класі , бачу , є художники .

Дівчина 1: Є в нас і декламатори , і співаки , і навіть поети .

Осінь : З великим задоволенням послухаємо їх .

Учениця 1: Чародійка осінь

               

                 Як в далекий вирій журавлі летіли,

                Пролітали низько над моїм селом .

                 Золотоволосу осінь загубили ,

                Й притрусили пухом , мов дрібним сніжком .

                                      Та підвелась осінь , взялась за роботу :

                                      Тут фарбує листя , тут збира врожай .

                                      Так працює щиро , задає охоту ,  

                                      Що кругом співає , веселиться край .

                 Забарилась осінь в квітнику моєму ,

                 Трішечки присіла на краю села .

                 Задивилась в квітку – ніжну хризантему ,

                 І сама зробилась квітонька мала .

Учень 1: Ходить осінь по покосах ,

                В золото фарбує ліс ,

                І горять шовкові коси

                У зажурених беріз .

                Вітер грає , нахиляє

                Срібні віти яворів .

                Понад луками , за гаєм

                Чути сурми журавлів .

                Пада , в’яне лист багряний ,

                Золотиться сіножать .

                Клен в сорочці вишиваній

                Вийшов літо провожать .

                Мов мережка , в лузі стежка ,

                Осінь в гай по ній пішла

                За калинові сережки

                В сонця вимінять тепла .

Учениця 2: Ми сьогодні зійшлися на свято ,

                     Щоб здружились як добра сім'я .  

                     Свят нам кажуть ще буде багато ,

                     Як пісень навесні в солов'я . 

Учениця 3: Осінь , осінь , лист жовтіє , 

                     З неба часом дощик сіє .

                     Червонясте , золотисте

                     Опадає з кленів листя .

                     Діти ті листки збирають ,

                      У книжках їх закладають ,  

                     Наче човники рікою ,  

                     І пускають за водою .

                     З них плетуть вінки барвисті –  

                     Червонясті , золотисті .

Учень 2:Тихо осінь ходить гаєм ,

                 Ліс довкола аж горить .

                 Ясен листя осипає .

                 Дуб нахмурений стоїть .

                 І берізка над потоком

                 Стала наче молода .

                 Вітер , мовби ненароком ,

                 Їй косиці розпліта .

Учень 3: Здрастуй , Осінь !

                Здрастуй , Осінь ! Осінь золотиста !

                Ти прийшла до нас у гості

                Яскрава та барвиста .

                Ми у гості тебе ждали .

Осінь : Не сама до вас прийшла –

              Ще й синочків привела !

              Де ж мій перший син ?!

Вересень : Я звуся Вереснем ,

                   Бо квітую вересом .

                   Ваші прадіди , бувало ,

                   Мене й Сівнем називали .

                   Маю клопоту багато

                   Все зібрати , все сховати .

Осінь : Де ж мій другий і третій син ?

Жовтень : Жовтень – так мене назвали ,

                   Бо кругом  все жовте стало .

                   Маю пензель чарівний ,

                   Маю пензель золотий .

                   Розфарбую все навкруг –

                   Золотіє ліс та луг !

Листопад : Листопадом мене називають ,

                    Бо листочки з дерев опадають .

                    Всі дерева стоять уже голі –

                    Нашумілись за літо доволі .

                    Черв’ячки і комашки поснули ,

                    Жабенята сховались у мулі .

                    Темні хмари по небу повзуть ,

                    І осінні дощі нам везуть .

Учень 1:     Похмурий , брате , ти та сірий ,

                    Пташки полинули у вирій .

                    Мовчить діброва , мов німа .

                    Вже близько Зимонька – зима !

Учениця 4 : І хати , і дерева наче у сріблі ,

                      Чарівниця – зимонька ходить по землі .

                      Сніг пухнастий стелиться ,

                      Настає зимовий час .

                      Це зима – хурделиця

                      Прийшла уже до нас .

Учень 4:      Одного кольору земля і мокре небо ,

                      Просвітку поміж хмарами нема .

                      Все сіре – сіре , ніби так і треба – 

                      Це пізня осінь , це ще не зима .

Учениця 5 : Ще сон холодний не стулив повіки ,

                      Зітхає вітер в голому гіллі .

                      І повні стали потемнілі ріки ,

                      Сон горнеться до голої землі .

Учениця 6 : От – от земля засне , і затвердіє ,

                      І спатиме так міцно до весни .

                      А поки що осінній дощик сіє ,

                      Гіллям хитають голі ясени .

Учениця 7 : Застигло все в якімсь чеканні дива ,

                      Щось має бути , але ще нема .

                      Та скоро прийде чарівна й красива ,

                      Морозна й сніжна білая зима .

І. Календарна осінь пануватиме ще кілька днів . У народі кажуть , що листопад зимі ворота відчиняє . І справді , в листопаді зима з осінню змагається .

ІІ. А ще кажуть , хоч скільки б випало снігу в листопаді , але відлиги його зженуть .

Зима :     Вересень місяць добре ґаздує ,

                Овоч смачненький дітям дарує .

                А місяць жовтень мряку розвіє ,

                В лісах , в садочках лист пожовтіє .

                А листопад жалю немає –

                З дерев останнє листя зриває .

                А місяць грудень на радість людям

                Сніжком присипле замерзле груддя .

Без запрошення до вас я завітала , та знаю – раді бачити мене . Особливо хлопчаки : сніжки , лижі , санки .

І.              Зов'яли пишні квіти ,  

                Затих осінній сад .

                Туманом ліг на віти

                Холодний листопад .

                Повільно на світанні

                Бреде він у степах ,

                Де листячком останнім

                Легкий мороз пропах .

ІІ.              Зима ось – ось прилине ,

                  В снігах засне земля ,

                  І пісня хуртовини

                  Над нею загуля .

                  Навстріч вітрам крилатим

                  В долину до ріки

                  Із гірки на санчатах 

                  Поїдуть дітлахи .

Вчитель : Зібрались ми сьогодні , щоб попрощатися із чарівною осінню та привітати Зиму . А які ви знаєте християнські свята восени та зими ?  

                ( учні перераховують осінні християнські свята : 11 вересня – Усікновення чесної глави св.. Іоана Хрестителя, 21 вересня – Різдво Пресвятої Богородиці, 27 вересня – Воздвиження Чесного Хреста , 14 жовтня – Покрова Пресвятої Богородиці , 8 листопада – святого великомученика Дмитрія Солунського , 21 листопада – день Собору архангела Михаїла )       

Вчитель : А тепер дорогі наші пори року , запрошуємо вас на конкурс , де змагатимуться наші учні .

Ігри

1. " Хто швидше " ( перенести по одній картоплині у ложці )

2. " Звари борщ " ( відібрати овочі , які потрібні для борщу )

3. " Вкуси яблуко " 

Загадки

1. Сидить дівчина в коморі , а коса її надворі .

2. Спритний , невеличкий ,

    У сіренькій свитці

    Розкошує пшеничку ,

    Щоб трішки поживиться .

3. Я падаю на ваші хати ,

Я білий – білий , волохатий ,

Я прилипаю вам до ніг

І називаюсь просто …

4.         Гості зими

Сиджу я біля підвіконня ,

Коли дивлюся – у садку

На груші – яблука червоні

Аж на самісінькім вершку .

Та ось підкрався кіт-гульвіса ,

На грушу глипнув , як сова , –

Червоні яблука знялися

І – полетіли , ну й дива .

Осінь і Зима : Спасибі вам за свято .

Вчитель :                            Вже скінчилось наше свято

                                          І прощатись нам пора

                                          Ми бажаєм всім вам

                                          Щастя , миру і добра .